top of page

Блоковий Всесвіт: час як ілюзія

Оновлено: 17 лист. 2024 р.

Концепція "блокового Всесвіту" — це сучасна космологічна теорія, яка пропонує розглядати час не як щось, що тече, а як нерозривну частину чотиривимірного простору-часу. Ця ідея бере свій початок у загальній теорії відносності Альберта Айнштайна, де час розглядається як ще один вимір простору. У такій моделі Всесвіту минуле, теперішнє і майбутнє існують одночасно, подібно до того, як кожна точка в просторі завжди існує і не зникає з плином часу.


Час як статична структура


Згідно з теорією блокового Всесвіту, вся історія Всесвіту, від Великого Вибуху до кінця часу, є нерозривною і цілісною «блоковою» структурою. Це означає, що події минулого, теперішнього і майбутнього завжди співіснують і не зникають з реальності. Час у цьому сценарії не плине, а всі події вже "відбулися" — вони просто знаходяться в різних точках блокового простору-часу. Людське сприйняття часу як лінійного процесу, де події послідовно змінюють одна одну, може бути просто результатом обмеженого сприйняття нашою свідомістю.

Художнє зображення концепції "блокового Всесвіту", де минуле, теперішнє і майбутнє співіснують одночасно як різні точки у чотиривимірному континуумі простору-часу.
Художнє зображення концепції "блокового Всесвіту", де минуле, теперішнє і майбутнє співіснують одночасно як різні точки у чотиривимірному континуумі простору-часу.

Цю концепцію можна порівняти з просторовими координатами: так само, як ми не відчуваємо руху між різними точками простору, події в часі можуть співіснувати незалежно від нашого сприйняття. Наприклад, з точки зору блокового Всесвіту, сьогоднішній день, завтрашній ранок і момент через мільярд років вже "існують" у певних координатах простору-часу.


Аргументи "за" блоковий Всесвіт


  1. Підтримка загальною теорією відносності: Загальна теорія відносності Айнштайна пропонує картину Всесвіту, де час і простір є частинами єдиної структури, і ця концепція природно випливає з рівнянь Айнштайна. Події в просторі-часі існують незалежно від спостерігача, а гравітація впливає на викривлення цього чотиривимірного континууму, змінюючи лише взаємодії між подіями.

  2. Пояснення квантової заплутаності: блоковий Всесвіт може запропонувати пояснення квантової заплутаності, де взаємодія між частинками відбувається поза межами класичної причинно-наслідкової структури часу. Якщо минуле, теперішнє і майбутнє вже існують одночасно, то миттєва взаємодія між заплутаними частинками стає більш зрозумілою.

  3. Відсутність стріли часу: у блоковому Всесвіті немає "стріли часу" — тобто чіткого поділу між минулим і майбутнім. Це вирішує проблему незворотності часу, яку ми спостерігаємо на макроскопічному рівні. З цієї точки зору, "плин часу" — це лише спосіб організації подій, який існує у нашій свідомості.


    Художнє зображення стріли часу
    Художнє зображення стріли часу

Аргументи "проти" блокового Всесвіту


  1. Суб'єктивність сприйняття часу: однією з основних критик концепції блокового Всесвіту є те, що вона не пояснює, чому ми сприймаємо час лінійно. Хоча ідея блокового простору-часу може мати сенс з математичної точки зору, вона не дає відповіді на питання, чому людина відчуває плин часу і послідовність подій.

  2. Проблема причинності: у реальному житті ми постійно стикаємося з причинно-наслідковими зв'язками. Події в майбутньому залежать від дій у минулому. Якщо минуле, теперішнє і майбутнє існують одночасно, це ставить під питання причинність, яку ми спостерігаємо в нашому повсякденному досвіді. Як події у блоковому Всесвіті можуть взаємодіяти між собою?

  3. Психологічний аспект часу: сприйняття часу як "плинного" є універсальним у людській психології. Наші спогади належать минулому, плани — майбутньому, а досвід відбувається у теперішньому. Концепція блокового Всесвіту суперечить цьому фундаментальному аспекту людського сприйняття реальності.


Висновок


Блоковий Всесвіт є однією з найсучасніших ідей у фізиці, яка пропонує радикально інше уявлення про час. У цій моделі минуле, теперішнє і майбутнє існують одночасно, а плин часу може бути лише ілюзією, створеною нашою свідомістю. Хоча ця концепція має сильну математичну основу в загальній теорії відносності, вона піддається критиці за відсутність пояснень щодо нашого суб'єктивного сприйняття часу та причинно-наслідкових зв'язків.

Коментарі


Приєднуйтеся до розсилки

Успішно!

Долучайтеся до соцмереж

  • Telegram
  • Facebook

Join us on mobile!

Download the “ФІЗИКАUA” app to easily stay updated on the go.

Scan QR code to join the app
Download on the App Store
Get it on Google Play

© 2024 ФІЗИКАUA

bottom of page