Діамагнетики: властивості та приклади

Слабомагнітні речовини

Слабомагнітні речовини – це ті, які створюють слабке магнітне поле, індукція якого значно менша за індукцію зовнішнього магнітного поля, що спричинило намагнічування. 

До таких речовин належать діамагнетики та парамагнетики.

Діамагнетики: визначення та принцип дії

Діамагнетики – це речовини, які намагнічуються, створюючи слабке магнітне поле, напрямлене протилежно до зовнішнього магнітного поля. 

Вони протидіють зовнішньому магнітному полю, що можна пояснити через поведінку їх атомів та молекул.

Ілюстрація магнітних ліній

Для розуміння процесу намагнічування діамагнетиків, корисно розглянути схему магнітних ліній:

- Сині лінії – магнітні лінії зовнішнього магнітного поля.

- Червоні лінії – лінії магнітного поля, створеного діамагнетиком.

- Зелені лінії – лінії результуючого магнітного поля.

Приклади діамагнетиків

До діамагнетиків належать інертні гази (гелій, неон та інші), багато металів (наприклад, золото, мідь, ртуть, срібло), молекулярний азот та вода. 

Ці речовини відомі своєю здатністю протидіяти зовнішньому магнітному полю.

Магнітні моменти в діамагнетиках

Атоми і молекули діамагнітних речовин не мають власних магнітних моментів. Намагніченість діамагнетиків пояснюється наведеними (індукційними) магнітними моментами, які створюються в атомах під час потрапляння діамагнетиків у зовнішнє магнітне поле. 

Наведені магнітні моменти завжди напрямлені проти магнітної індукції зовнішнього магнітного поля.

Висновок

Діамагнетики відіграють важливу роль у фізиці завдяки своїм унікальним властивостям протидії зовнішньому магнітному полю. 

Розуміння їхніх властивостей дозволяє краще використовувати ці матеріали у різних галузях науки і техніки.