Микола Павлович Барабашов: 130 років з дня народження видатної постаті в історії астрономії, чиє ім'я залишається символом невгамовного прагнення до знань і нових відкриттів

Микола Павлович Барабашов народився 30 березня у 1894 році в Харкові. Барабашов розпочав свій науковий шлях ще у юному віці, опублікувавши перші дослідження сонячних плям, Венери і Марса у 15 років. Його праці були настільки вражаючими, що знаходили своє місце навіть на сторінках французького журналу "Астрономія".

Професорське звання він отримав у 1934 році, а через два роки — вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації, завдяки сукупності своїх робіт. За своє життя Барабашов автор близько 600 друкованих праць, значно просунувши вперед вивчення планет Сонячної системи.

Серед його найзнаменитіших досягнень — відкриття "полярних шапок" і кристалів льоду в атмосфері Венери, дослідження поверхні Марса, Сатурна, Юпітера та сонячної корони. Його роботи не лише визнані в Україні, а й мають велике значення для міжнародної наукової спільноти, ставши основою для розвитку планетології.

Барабашов також вніс значний вклад у освітню діяльність, будучи засновником Харківського планетарію і одним із авторів першого "Атласу зворотнього боку Місяця". Його ім'я увічнено у назвах кратера на Марсі та малої планети №2883 Барабаш, а з 1992 року НАН України вручає премію його імені за видатні праці в галузі фізики планет, зір і галактик.