Поділ важких ядер і ланцюгова ядерна реакція

У 1938 році німецькі радіохіміки Отто Ган та Фріц Штрасман зробили важливе відкриття під час опромінення урану нейтронами. Експеримент показав присутність барію, що вказувало на розпад важких ядер. Це відкриття дало поштовх до дальших досліджень.

Ліза Мейтнер та Отто Фріш, аналізуючи результати, усвідомили, що під час поглинання нейтрона ядро урану "лускається", розпадаючись на легші ядра. Цей процес назвали розщепленням ядра.

Ланцюгова ядерна реакція — це процес, де кожен акт розщеплення важкого ядра генерує додаткові нейтрони, що зумовлює подальший поділ ядер. Ця реакція супроводжується величезним виділенням енергії. Наприклад, розпад всіх ядер у одному молі урану вивільняє енергію, еквівалентну спалюванню 450 тонн нафти